Хімія 7 клас

Тема.  Валентність хімічних елементів.

Цілі уроку:

·         визначити поняття “валентність” як здатність атомів утворювати хімічні сполуки;

·         формувати вміння роботи з періодичною системою;

·         ознайомити учнів зі значеннями валентностей окремих атомів;

·         показати учням найпростіші способи визначення валентності за періодичною системою;

·         навчити визначати валентність атомів одного елемента за валентністю іншого в бінарних сполуках.

·         закріпити знання  учнів читати хімічні формули речовин, визначати  якісний і кількісний склад простих та складних речовин;

·         повторити матеріал попередніх уроків;

·         розвивати логічне мислення,

·         розвивати вміння та навички:

·         працювати з  періодичною системою хімічних елементів,

·         узагальнювати вивчений матеріал, вибирати головне, робити висновки,

·         виконувати завдання за алгоритмом,

·         складати опорний конспект.  

Очікувані результати навчання

Учень повинен знати:

·   Визначення валентності елементів;

·   Значення валентностей деяких елементів;

·   алгоритм визначення валентності елементів у бінарних сполуках;

  Учень повинен уміти:

·   Визначати валентність елементів за формулами бінарних сполук;

·   Визначати валентність за періодичною системою хімічних елементів

Тип уроку:   комбінований.

Методи і методичні прийоми:

• словесний (бесіда, розповідь, робота з підручником, періодичною системою хімічних елементів, складання опорного конспекту, виконання тренувальних вправ, складання алгоритму),
• наочний (демонстрація наочності),

Обладнання: періодична система хімічних елементів

Д.І. Менделєєва, схема опорного  конспекту.

Міжпредметні зв’язки: математика, українська література.

Базові поняття та терміни:  валентність, структурні формули.

   «...Хімічні формули говорять

                                        хімікові цілу історію речовини».

                                                                                     Д.І.Менделєєв.

Конструктор  уроку хімії  «Початкові хімічні поняття. Валентність хімічних елементів»

№ п/п	Тема уроку	Форми роботи на уроці
		учнів	вчителя
12	Валентність хімічних елементів	робота з підручником; самостійна робота; складання опорних схем; робота в групах; термінологічна робота; розв’язання проблемних ситуацій; участь в іграх; виконання вправ за алгоритмами; опрацювання тексту з використанням методу позначок; виконання вправ; підготовка схеми;	усна розповідь; створення ситуації успіху або використання авторських віршів; повідомлення теми і мети; запитання до учнів; організація роботи з підручником; організація бесіди; закінчення речень очікувань; організація роботи з текстом      за методичною системою                                               «Поміч»

.

                                     

ЗМІСТ  УРОКУ

І. Організаційний момент.

І.1. Аналіз самостійної роботи. Робота над помилками.

1.Оголошення результатів  успішності на попередньому уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.                                                                                                                             

                                                                              Запитання  вчителя

Що було задано додому?

                                                                             Відповіді учнів

• Опрацювати матеріал підручника § 8.

• Виконати завдання 1,9 письмово, 2,4 - усно.
•  Повторити матеріал попередніх уроків.

                                                                          Запитання  вчителя

Чи всі виконали домашнє завдання?

Які були труднощі під час його виконання?

Перевіримо виконання завдань. (два учні працюють біля дошки, виконують завдання 2, 4).

                                                                              Оцінювання

Учні здійснюють самоперевірку домашніх завдань.

  2. Опитування попереднього матеріалу.

Що ми вивчали на попередньому уроці?

(На попередньому уроці ми вивчали хімічні формули речовини).

Перевіримо рівень засвоєння теоретичного матеріалу попередніх уроків.

Виконання письмового завдання у зошиті із взаємоперевіркою та з наступним усним відтворенням перед усім класом .

Завдання 1

Із запропонованих тверджень виберіть вірні:

1.    Молекулярна формула речовини складається за допомогою індексів та коефіцієнтів.

2.    Хімічний склад речовини може бути кількісним та якісним.

3.    Охарактеризувати кількісний склад речовини можна за допомогою хімічних символів.

4.    Відносна атомна маса хімічного елемента безрозмірна.

5.    Структурна одиниця речовини – це атоми, молекули чи йони.

6.    Заряджені частинки речовини називають йонами.

7.    Числа перед хімічними формулами називають індексами.

8.    Складна речовина містить атоми кількох елементів.

9.    Назва простої речовини завжди пишеться з малої літери.

10.Називаючи хімічні елементи, якими утворена речовина, я описую її якісний склад.                                                                                              

                                                                                     Оцінювання

 

Завдання 2

Усна відповідь учня біля дошки.

Вибрати з даного переліку прості чи складні речовини, охарактеризувати їх кількісний склад  : кисень, вода, кухонна сіль, озон, крейда, залізо.           

                                                                                   Оцінювання

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

• шляхом створення  ситуації успіху                                       

Станьмо всі по одному, а тепер обєднаймося у пари, запросімо до себе третього товариша. Чим відрізняються наші міні-групи? А в хімії , до речі, так як у житті. Сполуки можуть утворюватися двома хімічними елементами, трьома і навіть більше. Давайте навчимося їх  записувати. І ще , побажаймо один одному цікавого уроку  та приємного спілкування!

• шляхом використання авторських віршів

От зібрались для поради,

На екстрену нараду

Два атоми Гідрогену –  два брати.

Хочуть в гості вони піти

До сусіда їх найкращого,

Розумного, не ледащого.

До Оксигену стежин багато,

Яку ж нам обрати?

Почув це сусід хороший

І каже – ходіть у гості.

Ви не заблукаєте однак,

Бо до мене лиш один шлях:

Одному стежина – зліва.

А другий справа крокує сміло.

Давайте спробуймо відгадати, чому лиш дві стежини до Оксигенової хатини?

                               

Зверніть увагу на записи на дошці першого ряду хімічних речовин.

                 1 ряд                    Н₂ ,          НС1,             NН₃,                                                                                 

                2 ряд                    Н-Н         Н-Cl             H-H -N        

                                                                                           H   

                                                               Запитання  вчителя

1.    Чи можете ви пояснити ці записи? (Так, зображені хімічні формули речовин).

2.    Як називають хімічні формули першого ряду? (Молекулярні).

3.    Які хімічні формули називають молекулярними? (Формула, яка характеризує кількісний та якісний склад речовини).

4.    Чим відрізняються формули другого ряду?(Вони додатково показують як атоми єднаються між собою).

Отже, сьогодні ми поговоримо про те, як атоми єднаються між собою під час утворення молекул. Чи існує порядок з’єднання атомів в молекулі?

Проблемне запитання.

Чи можна формули другого ряду назвати молекулярними?

На це питання ми повинні знайти відповіді сьогодні на уроці. Крім того, в кінці уроку ми повинні пояснити сутність записів формул другого ряду і знайти помилку у цих записах.

ІV.Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

1.  Поняття про валентність.                    

                                            Мотиваційний прийом із використанням                         

                                            науково-популярної літератури

Більше трьох сотень років тому вчені встановили, що атоми з'єднуються в молекули за допомогою особливих зв'язків, що мають назву хімічних. Спершу атоми уявляли у вигляді кульок, на поверхні яких є «гачки», за їх допомогою атоми поєднуються один з одним, як ланки одного ланцюга. Тільки на початку XX ст. була встановлена істинна природа хімічного зв'язку.

Розповідь вчителя.

Одна з основних властивостей атома — це здатність утворювати хімічні зв'язки. Атоми різних елементів можуть утворювати певне число зв'язків, притаманне лише їм. Число хімічних зв'язків, що утворюють атоми даного елемента, називають валентністю.

                                                                   Термінологічна робота

У змісті параграфу на сторінці 45 знайти визначення валентності і зробити запис у хімічному словнику.

Валентність – це загальна властивість атомів приєднувати до себе певну кількість атомів іншого хімічного елемента.

 Молекулярні  формули показують лише якісний та кількісний склад речовин, але хіміки використовують ще один вид формул — структурні формули. Ці формули показують не лише хімічний склад, а й дають наочне уявлення про кількість хімічних зв’язків кожного елемента і про порядок зв'язування атомів один з одним.

У структурних формулах кількість хімічних зв’язків, які утворює атом хімічного елемента позначають рисками, саме кількість рисок і визначає його валентність.

Підготовка схеми

Молекулярні формули            Структурні формули

                               відображають

……….                                              …………

Запис у хімічному словнику

Структурна формула – це формула, яка показує порядок розташування та з’єднання атомів в молекулі.

    

Завдання 3                                                  Усні відповіді учнів

За структурними формулами речовин визначте:

• Яку кількість  хімічних зв'язків утворює атом Гідрогену.

Н-О-Н,       Н-F,  Na-H,     

                                                                                                   

·   Яку кількість хімічних зв'язків утворює атом Оксигену?.

                        

  Самостійне формулювання учнями висновків

Виконавши завдання ви зрозуміли, що кожний атом може приєднувати до себе різну кількість атомів інших елементів.

Важливо!

За одиницю валентності приймають атом Гідрогену, тому що він може приєднати до себе тільки один атом іншого хімічного елемента, тому говорять, що Гідроген має сталу валентність, яка дорівнює одиниці.

Валентність хімічного елемента позначається над символом римською цифрою. Таким чином, для атома Гідрогену та Оксигену можна записати:

                                                                                                                              І              ІІ

              Н             О.

                                           Складання  опорного конспекту

2. Визначення валентності за періодичною системою (робота з періодичною системою).

            Валентність елементів можна визначати за допомогою Періодичної системи елементів. У Періодичній системі елементи розташовані за групами. Номер групи, в якій міститься елемент, показує максимальне число хімічних зв'язків, що може утворити його атом. Тобто максимальна валентність дорівнює номеру групи.  

Завдання 4                              «Читання з передбаченням»

За періодичною системою вкажіть максимальну валентність наступних хімічних елементів: Літію, Карбону, Фосфору, Нітрогену, Хлору, Сульфуру.

Відповідь учня починається так:

«Розглянувши місце розташування хімічних елементів у періодичній системі передбачаю , що вища валентність для них становить…

Увага!

Проте, слід пам’ятати, що кожне правило має свої виключення. Те саме стосується й валентності. Наприклад, за періодичною системою валентність Оксигену VІІ, а в дійсності ІІ, Нітрогену V а в дійсності – ІV.

                     

            Цікаві закономірності (повідомлення вчителя)

Деякі елементи можуть виявляти різні валентності, але не вищі за максимальну. Усі можливі валентності можна з'ясувати за Періодичною системою, для цього необхідно від максимальної валентності відняти числа, кратні двом, наприклад:

—  Карбон міститься в четвертій групі, відповідно, його максимальна валентність дорівнює чотирьом; віднімаючи два, отримуємо ще одну можливу валентність: 2.

—  Хлор міститься в сьомій групі, відповідно, максимальна валентність 7; віднімаючи декілька разів двійку від семи, отримаємо можливі валентності:  7, 5, 3,  1.

Таким чином можна обчислити валентності для більшості хімічних елементів.

            З усього сказаного можна зробити висновок, що атоми хімічних елементів можуть мати сталу валентність  та змінну.                           

  Робота з підручником

Опрацювати текст підручника на сторінці 90 та скласти опорний конспект

(Учні складають опорний конспект)

V.Осмислення об’єктивних зв’язків .

1.    Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук.

               Розповідь вчителя, робота з опорною схемою

Використання методу позначок

Робота з підручником на  ст.93: учні читають текст з використанням позначок:

«V»- я це знаю;

«+»- нова інформація для мене

«-»   суперечить тому,що я знав;

«?»- дивує мене.           

Якщо речовина містить у своєму складі два хімічні елементи, називається бінарною сполукою.

Щоб визначити валентність хімічного елемента у бінарній сполуці скористуємося алгоритмом

                                        Робота з підручником ст.93,

                                              Складання алгоритму.  

Завдання 5

Визначити валентність Фосфору у сполуці, формула якої

Р₂ О₅, користуючись алгоритмом. 

VІ. Рефлексія.

«Нехай ті, хто знає, розкажуть тим, які не знають.»

• Виконання  такої кількості завдань, скільки дозволяє час  

Завдання 6

Визначте валентність елементів у сполуках: НВг, Н₂S, РН₃, СаН₂,

                                                                              Оцінювання

Завдання 7

Визначте валентність елементів у сполуках:

І варіант  СаО, КН

ІІ варіант S0₂, РН₃,

ІІІ варіант А1₂0₃, BН₃

ІV варіант СІ₂О₇ SіН₂,

VІ варіант С0₂,  SіН₄  

                                                                     Оцінювання

Завдання 8

Визначте, в якій сполуці валентність Мангану буде максимальною: МnО, Мn0₂, Мn₂0₃, Мn₂О₇

                                                                                                    Оцінювання

Завдання 9

Визначте за Періодичною системою всі можливі валентності елементів: К, Ва, S, Вг, C, Р,

                                                                            Оцінювання

Завдання 10

Знаючи молекулярні формули, спробуйте намалювати структурні формули для таких сполук: 1.СаО, КН                

2.ВаО   NaH                   І варіант 1,3,5

3. S0₂, РН₃

4. С0₂,  SіН₄                             ІІ варіант 2,4,6

5. P₂0₅

6. СІ₂О₇                                      

                                                            Оцінювання

Підведення  підсумків уроку.

                  Запитання вчителя                                                   

Бесіда.                                                                     Відповіді учнів

1.    Чи знайшли ми відповіді на запитання, які ставили на початку уроку? (Так).

2.     Чи можна формули другого ряду назвати молекулярними?? (Ні).

3.    Як називають ці формули? (Структурними).

4.    Чим структурні формули відрізняються від молекулярних? (Молекулярні формули показують кількісний та якісний склад речовини, а структурні – порядок з’єднання атомів в молекулі.

5.    Чи вірно записані структурні формули речовин? (Ні, у третій формулі помилка, атом Гідрогену може утворювати тільки один хімічний зв’язок).

6.    Прочитайте епіграф до уроку. Про що може сказати хіміку  формула речовини? (Кількісний та якісний склад речовини, проста речовина чи складна, складається з елементів металів чи неметалів, як атоми єднаються між собою під час утворення молекули).

Закінчити речення очікувань:

                                                                                Відповіді учнів

1.    Я знаю, що структурна формула речовини – це _______________________________ .

2.    Я знаю, що валентність – це ________________________________________________ .

3.    Я знаю, що в періодичній системі номер групи вказує на ________________________ .

4.    Я знаю, що віднявши від вищої валентності число кратне 2 можна отримати _______ .

5.     Я знаю, що бінарними називають сполуки, які ________________________________ .

VІ. Домашнє завдання

• Опрацювати матеріал підручника § 12.
• Диференційоване завдання:
• для охочих:виконати вправи 4, 6, ст. 94,95;
• за бажанням:скласти невеликий формульний диктант з 6 сполук для взаємоконтролю знань.  
• Повторити матеріал попередніх уроків.

                   

Урок - гра на тему:»АФРИКА»

                                                                     

 Підготувала вчитель географії  

         Липівської ЗОШ І-ІІІ ст.

Пугач С.В.

Тема: повторити й узагальнити знання з теми «Африка»; активізувати           пізнавальний інтерес до оволодіння знаннями з географії ; сприяти розвитку мислення, уяви; розвивати допитливість, кмітливість, творчі здібності дітей; виховувати повагу до природи планети.

Обладнання: настінні географічні карти з теми «Африка», глобуси, атласи, таблиці, світлини, книжки .

Тип уроку: повторення, узагальнення знань.

Форма проведення: гра- конкурс.

Хід  уроку:

1.     Організаційний момент.

2.     Проведення гри.

Ведучий :

                  Серце Африки пенья полно и пыланья,

                  И я знаю, что, если мы видим порой

                  Сны, которым найти не умеем названья,

                  Это ветер приносит их , Африка, твой!

Учитель:

 Готуючись до підсумкового уроку з теми «Африка», ми не тільки ознайомились зі сторінками підручника, але й  перечитали багато додаткової літератури, переглянули сторінки Інтернет- видань. Настав час перевірити знання з теми «АФРИКА»!

Ведучий:

 У змаганні беруть участь команди учнів 7 класу «Сахара» і «Вікторія». Оцінювати знання буде журі- учні 10 класу.

Перший тур.»Інтелектуальна розминка»

 За 1 хв.. треба дати максимальну кількість правильних відповідей на запитання, які оцінюються 1 балом.

Запитання команді «Вікторія»

1.     Другий за розмірами материк Землі. (Африка)

2.     Крайня південна точка Африки. (мис Агульяс)

  3.    Найсолоніше море у світі. (Червоне)

        4.    Найбільша з сучасних тварин суходолу. (Африкансокий слон)

  5.   Найбільша затока біля берегів материка (Гвінейська)

  6.   Яка рослина є «візиткою» пустелі Наміб? (Вельвічія)

  7.   Найбільший острів біля берегів Африки? ( о. Мадагаскар)

  8.   У якому морі ловлять рибу жителі 3 частин світу? (               Середземному)

  9. Найбільший півострів Африки?  (Сомалі)

10. Найбільша пустеля Африки . (Сахара)

11. Гори,що розташовані на північному заході материка. (Атлас)

12. Найвища вершина материка. (в.КІЛІМАНДЖАРО)

13. Яка течія вплинула на виникнення пустелі Наміб? (Бенгельська)

14. Найдовша річка материка ? (Ніл)

15. Найглибше озеро Африки. ( Танганьїка)

16. Річка, що перетинає двічі екватор? (Конго)

17. У якій країні  Африки встановлено знак екватора? (Уганді)

18. Представники цього племені є найвищими людьми на нашій планеті? (Тутсі)

Запитання команді «Сахара»

1.Крайня східна точка Африки? (мис Рас-Гафун)

2.Яким перешийком з’єднана Африка з Євразією?(Суецьким)

3. Які гори височать на південному сході материка? (Драконові)

4.Яка протока відокремлює Африку від Аравійського півострова? (Баб- ель – Мандебська)

5.Найбільший птах планати. (Африканський страус)

6. Кам’янисті пустелі Африки? (гамади)

7. господиня пустель Африки. (Пальма)

8.Найнижчі жителі екваторіальних лісів. (пігмеї)

9. Країна, яку годує і напуває р. Ніл. (Єгипет)

10.Пустельне нагір’я в центрі Сахари.(Ахаггар)

11. Який водоспад названий в честь королеви Британії?(Вікторія)

12.яка платформа є основою материка? (Африкано-Аравійська)

13.Третя за довжиною річка Африки.(Нігер)

14.Найбільша за площею природна зона Африки, що займає 40% її території. (Саван і рідколісся)

15. чемпіон бігу з поміж тварин.(гепард)

16. Протока, що відокремлює О. Мадагаскар від материка. (мозамбіцька)

17.Як називаються постійні вітри, що найбільше впливають на клімат Африки? (пасати).  Високорозвинена країна Африки. (Південна Африка)

 Ведучий: спасибі командам. Просимо журі оголосити результати туру.

Ведуча: Лірична пауза

                    ДРУГИЙ ТУР. « Заморочки з бочки»

Ведучий: Цю бочку  біля берегів Африки підібрали на корабель і через середземне море, Протоки Дарданели й Босфор,  Чорне море привезли до берегів України. Які ж у ній «заморочки»? кожній команді по три «заморочки». На обдумування надається 30 секунд

                  По черзі команди витягують заморочки

1.     «країна збідніла, побудова великої піраміди забрали попередні багатства. Фараон хотів знати про інші країни, які оточували Та-Кем. Які скарби можна здобути звідти ? І він знав, що життя його країни – могутня ріка Хапі - бере свій початок у болотах. А з гір таємничого Та- Нутера тече друга ріка з прозорою голубою водою, яка вливається в Хапі. Сильні дощі йдуть у країні Пунт, і під час повені річка дає підйом  води на 6м. від яких залежить життя цієї країни. Якщо підйом води на кілька метрів менший, країна Та-Кем зречень на голод»

 Про яку країну, річки, гори йде мова в цьому уривку роману Єфремова «на краю Ойкумени»? ( Країна Єгипет, річка Ніл, Голубий Ніл, ефіопське надгір’я).

2. це дуже гарне й живописне озеро з плаваючими на ньому островами, на  яке спускаються тільки птахи, Дивує нас  не одними розмірами, воно знаходиться на висоті 1134м над рівнем моря. На берегах озера лежать великі гранітні валуни які досягають висоти чьотирьохповерхового будинку й двічі на рік не дають ніякої»     Що це за озеро? Чому великі валуни опівдні не дають ніякої тіні ( О. Вікторія, великі валуни на берегах озера не дають опівдні тіні, бо озеро розташоване біля екватора, де сонце двічі на рік буває в зениті а в інший час  тінь дуже  коротка тому, що положення озера близьке до зенітного).

3. В яких річках періодично не буває води? Чому?? ( це сухі русла річок – Ваді. У них вода буває тільки після дощів.)

4. послухайте арабське прислів’я : « голова любить гаряче сонце, а ноги холодну воду». Поясніть, про що йде мова ( про фінікову пальму.)

5. Це місто на березі моря є другим за кількістю населення містом країни, яка розташована в південній частині другого за величиною континенту. Місто – велика база для спорудження багато численних китобійних флотилій, які перед відправленням запасаються тут водою й продуктами. Над містом підіймаються 2 відомі гори – Столова та левові голови. Про яке місто йде мова? (Кейптаун).

6. Нагір’я , де знаходиться « Країна людей з опаленим сонцем обличчям». (Ефіопське нагір’я . «Ефіопія»

В перекладі – країна людей з обпаленим сонцем обличчям».)

Ведучий: Спасибі командам. Просимо журі оголосити результати другого туру.

Ведуча: музична пауза.

 Учні класу виконують пісню «я желалю в Африку

                            ТРЕТІЙ ТУР. «продовж речення».!

 Ведуча :   Африку потрібно знати,

Щоб в ній командою

В природних зонах не заблукати.

 Здійснимо заочну мандрівку природними зонами Африки. Ваше завдання – закінчити речення .

 Увага ,  завдання Сахара

         « Літаюча тарілка плавно опустилась на гостинну землю африканського континенту. Чудернацький  прибулець вийшов і зацікавлено оглянувся навкруги. Прилади показували п’ять градусів по широті  в при екваторіальній зоні. Навколо будо дуже волого і жарко. Прибулець не знав, що земляни називають цю зону… ( вологі екваторіальні ліси ). Рослинність була дуже буйною. Дерева розташовувались за рангами: 20-40м – найвищі, потім 10-15м , а ще нижче росли чагарники. Тобто дерева росли кількома.. ( ярусами ). Прибулець подивився під ноги. Грунти були.. ( червоно- жовті ) він запросив довідку про  рослинність.  З’ясувалось, що земляни називають цей ліс… ( гілеєю). Тут ростуть дерево-пекар, яке має назву ( хлібне), дерево- « шоколад», яке називають ( какао), рослина яка колись панувала на землі.. ( папороть). А ще тут існують рослини, що обвивають інші .. ( ліани )

 Прибулець  відчув, що його хтось розглядає. Обернувшись, він побачив людиноподібну мавпу, яка стояла між кущів, зріст її досягав 2м, а тіло вкривала чорна шерсть. Це була.. (горила). Раптом навколо зашуміло, по гілках дерев з гвалтом пронеслися .. ( макаки, павіани, шимпанзе). Товста ліана біля прибульця зашевелилася. Це був .. ( пітон )»

   ПРИГОТУВАТИСЯ КОМАНДІ «ВІКТОРІЯ»

 « Прибулець вирішив полетіти далі, повернувся до літаючої тарілки. З гуркотом запрацювали мотори, тарілка засвітилася потужним світлом,   

і плавно піднявшись, полетіла. Рослинність ставала менш буйною, але ярусність ще спостерігалась. Деякі дерева булли голі. Починались безкраї трав’янисті простори – зона.. ( саван і рідколісся ). Бортовий комп’ютер видав прибульцеві довідку про деяких представників тваринного світу цих зон: смугасті тварини.. ( зебри ), цар тварин.. ( лев ), найпрудкіша тварина .. ( гепард) птах « при начальнику».. (секретар), комаха -снодійне … ( муха це-це), комахи - будівники .. ( терміти ), найсміливіша тварина суходолу.. ( слон ), тварина чий ріг полюбляють браконьєри .. ( носоріг ), найвища тварина .. (  жирафа )

 Раптом пролунали  позивні базового корабля.

 Час повертатися… чудова дивна планета стрімко перетворилася на крапку. Ще довго прибулець зачаровано дивився у скло ілюмінатора і думав, який безмежно різноманітний світ!»

 Ведучий

 Журі підводить підсумки третього туру.

Четвертий тур «Наш гість»

Ведучий

Гість нашого фестивалю. Зустрічайте!

 Гість.

Доброго дня, друзі! У 1840 р. мені нарешті випала нагода здійснити те, про,що я мріяв стільки років. Упродовж понад 30 років з невеликими перервами я досліджував Південну та Центральну Америку,перетинаючи материк від Індійського океану до Атлантичного. Мандрував пустелею Калахарі,

дослідив басейн річки Замбезі, її вододіл з річкою Конго, а також частину великих африканських озер. Мандрував переважно пішки. Я залишив місцеві назви географічним об’єктам. Єдиним випадком став водоспад Вікторія, який назвав іменем англійської королеви.

Ведучий. Юні друзі, ви здогадались, хто гість нашого фестивалю?

Давид Лівінгстон. Запрошую для участі в наступному турі.

П’ятий тур. «де це могло б бути?»

Потрібно якомога точніше визначити за даними координатами об’єкти та показати їх на географічній карті.

1.     За координатами 6⁰ пд. ш. і 15⁰ сх. д. визначити об’єкт команді «Сахара».(водоспад Лівінгстона)

2.     за координатами 4⁰ пд. ш. і 37⁰ сх. д. визначити об’єкт команді «Вікторія». (гора Кіліманджаро)

Давид Лівінгстон. А зараз дайте відповіді на мої запитання.

Кожна команда отримує по два запитання.

Який титан тримає на своїх плечах небо над Північною Африкою?(Атлас)

Який півострів Африки має відношення до корів і доярів? (Сомалі – найбільший півострів, в перекладі означає «йди подої корову»)

Який давньогрецький бог «будує» хмарочоси на значній території Африки? (Володар вітрів бог Еол – утворює еолові форми рельєфу – бархани, дюни, піщані горби,які досягають висоти хмарочосів).

Який «рів» на сході Африки неможливо перестрибнути? (Великий Африканський грабен, «грабен» - в перекладі з німецької «рів»)

Спасибі командам. Я задоволений вашими відповідями.

Ведучий. Журі оголошує підсумки п’ятого туру.

Шостий тур «Географічна естафета»

Ведучий. Завдання цього туру – за 1 хвилину показати і назвати якнайбільше об’єктів на географічній карті.

Учні користуються настінними географічними картами.

Ведучий.

Журі оголошує підсумки шостого туру.

Сьомий тур Бліц турнір «Хто такий ? Що таке?»

Увага команда «Сахара»

Наміб- (пустеля0

Чад- (озеро0

Кагера- (річка)

Гондвана- (давній материк)

Окапі- (тварина)

Оазиси-(місця, де є вода)

Баобаб-(рослина)

Туареги- (народ)

Ахаггар-(нагір’я)

Юнкер-(дослідник)

Вельвічія- (рослина)

Кенія-(країна)

Серенгеті-(національний парк)

Судан-(країна)

Каїр-( місто)

Серири-(глинясті пустелі)

Альмаді-(крайня західна точка)

Банту-( народ)

 Каракул- (тварина)

Аденська-(протока)

Ведуча

Увага ,команда «Вікторія»

Калахарі- (пустеля)

Оранжева-(річка)

Карасімбі-(вулкан)

Єгипет-(країна)

Пігмеї-(народ)

Марабу-(птах)

Тібесті-(нагір ‘я)

Лімпопо-(річка)

Стенлі-(дослідник)

Цаво-(національний парк)

Масаї-(народ)

Ефіопія _(країна)

Ерги-(піщані пустелі)

Асуан-(місто)

Рас-енгела-(крайня північна точка)

Тана- (озеро)

Сейба-(дерево)

Газель-доркас-(тварина)

Ньяса-(озеро)

Лівійська –(пустеля)

Ведучий:

Журі оголошує підсумки конкурсу.

Учитель:

 Ось і підійшла до завершення гра. Ми пригадали багато цікавого, просимо журі оголосити переможця.Уже завтра інші річки , пустелі, гори вас покличуть у незвідані ще вами простори, відкриють свої таємниці, відкриють свої таємниці й подарують зустріч з новими знаннями.

   

  

Доповідь

на тему «Продуктивні методи навчання на уроках географії»

                                               Підготував вчитель географії

Липівської ЗОШ I-III ступенів

Пугач С.В.

У практиці викладання географії склалися різні методи навчання. Їх можна згрупувати за найбільш істотними ознаками:

·        джерела з яких учні черпають знання;

·        характер діяльності вчителя;

·        характер діяльності учнів у процесі навчання.

   Ці ознаки випливають із розуміння навчання як єдиного процесу, у якому взаємозалежні й обумовлені діяльність учителя (того, хто навчає), і учня (того, кого навчають) ,а джерела знань перебувають у тісному взаємозв’язку з діяльністю того й іншого.

Тому, основою класифікації методів навчання є всі три названих ознаки.

   Існує велика кількість класифікацій методів навчання. Зупинимось на деяких з них.

   Класифікація за джерелами знань і єдності діяльності вчителя й учня дозволяє правильно вибрати й застосувати методи залежно від специфіки змісту навчального  матеріалу.

    У шкільній практиці й у методичній літературі традиційно прийнято ділити методи навчання за джерелом знань на три групи:

словесні (вербальні)- розповідь, лекція, бесіда;

наочні-демонстрація натуральних, екранних і наочних приладів, ілюстрацій, малюнків;

 практичні-письмові завдання, практичні роботи, складання картосхем, кросвордів та ін.

     Кожний із них може бути й більш активним і менш активним, або пасивним, хоча має активуючі можливості, реалізація яких залежить від творчості вчителя, наприклад від його вміння створювати на уроках проблемні ситуації.

      Тому сучасна педагогіка усередині кожної традиційної     групи методів виділяє за ступенями пізнавальності учнів дві підгрупи методів репродуктивні (пояснювально-ілюстративні) та проблемно-пошукові.

  Характеризуючи шкільну лекцію , розповідь, роботу з екранними , посібниками, настінними картами зауважують, що ці методи використовують як у пояснювальному так і в проблемно-пошуковому аспекті.

  Проблемно-пошукові варіанти наочних словесних й практичних методів навчання варто віднести до методів формування  пізнавального інтересу.

  Методи за логікою: аналітично-синтетичний , індуктивний ( від часткового до загального), дедуктивний (від загального до часткового).

Методи за рівнем проблемності: показовий, діалогічний, монологічний, евристичний, алгоритмічний, програмовий

  З огляду  на тенденцію до особистістно зорієнтованого навчання, ця класифікація методів є актуальною.

      Якщо учень знає від учителя. З яких джерел знань, треба виходити й через які проміжні завдання пройти. Яким чином їх досягти- це буде пояснювально-ілюстративний метод.

      Якщо до учня не доводять проміжні завдання, але способи їхнього рішення учневі не повідомляються і йому доводиться пробувати різні шляхи , і так повторюється після одержання кожного проміжного результату – це евристичний метод навчання.

   Якщо «сховати» й проміжні завдання і шляхи їхнього розв’язання, тоді учень потрапляє в проблемну ситуацію, тому що зіштовхується із протиріччям між наявними знаннями й необхідними. Це проблемний метод навчання.

   Останнім часом все більшою популярністю користується навчання, при якому вихідні умови вчителем не виділяються, а відбираються самим учнем залежно від його розуміння завдання. Учень одержує результати, порівнює їх з плановими , якщо є розбіжності, вертається знову до початку й знову вносить зміни й проходить весь шлях, і так буде доти, поки учень не одержить необхідне. Це дослідницький метод навчання.

     «Закриваючи» від учня різні елементи схеми разом з початковими умовами, одержимо різновид модельного методу.

     Головним системо-утворюючим фактором у  цій класифікації є не стільки компонент одержання знань, скільки компонент засвоєння засобів діяльності, що важливо для проблемного  й модельного навчання.

    Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності: методи формування пізнавальних інтересів ( ділові ігри, дискусії) методи спрямовані на формування почуття боргу й відповідальності в навчанні.

     Методи контролю й самоконтролю: усний контроль, письмовий, практичний, метод машинного контролю, самоконтроль.

  Якщо в основу класифікації покласти ступінь самостійності учня в придбанні знань, одержимо інший набір: репродуктивний, частково-пошуковий, дослідницький.

  Усі методи навчання можуть бути активними і сприяти розвитку мислення, якщо застосовуються відповідно до змісту навчального матеріалу й віку учнів. Пізнавальний інтерес учнів стає активним у тому випадку, якщо діяльність учителя викликає аналогічну відповідну діяльність учнів у процесі засвоєння нового матеріалу й обліку знань, тобто відповідає використовуваним нею методам.

   Репродуктивні методи зовсім відкидати не можна, тому що відтворення обов‘язково присутнє в кожному методі, якщо виходити з визнання єдності діяльності вчителя й учнів. Це , наприклад, застосування опорних сигналів без самостійного пророблення й відтворення їх учнями: самостійна робота з текстом, без його перетворення, з дидактичним матеріалом за зразком, репродуктивне розв’язання та ін.

   Зрозуміло, що не на всіх уроках можна створювати проблемні ситуації й застосовувати проблемно-пошукові методи. Наприклад, практичні роботи, роботи з контурними картами доцільно проводити репродуктивно, після докладного пояснення.

    Застосовуючи той чи інший метод викладання , учитель розвиває певні особистісні якості дитини, формує науковий світогляд, допомагає виробленню усвідомленої мотивації навчання. Таким чином, методи виконують й розвиваючу, й освітню, й виховну функції.