7 клас хімія Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують.

7 клас. Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують

Цілі: повторити і поглибити знання про фізичні та хімічні властивості речовин; з’ясувати їх істотні відмінності; формувати поняття про хімічні реакції; з’ясувати ознаки хімічних реакцій та умови їх перебігу за експериментальними даними; удосконалити навички роботи з хімічними речовинами і лабораторним обладнанням.

Обладнання і реактиви:  штатив для пробірок,  пробірки, тримач, керамічна підставка, сухе пальне, шматок крейди, гранули цинку, амоній біхромат, амоній хлорид, розчини натрій гідроксиду, ферум сульфату, купрум сульфату, магній хлориду, хлоридної кислоти, аркуш паперу.  

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форми роботи: розповідь, демонстраційні досліди,усна фронтальна робота.

Очікувані результати навчання

Учень повинен знати:

·   Ознаки, що супроводжують хімічні реакції;

·   Суть фізичних і хімічних явищ.

  Учень повинен уміти:

• описувати явища, які супроводжують хімічні реакції;
• наводити приклади хімічних явищ у природі та побуті;
• розрізняти фізичні та хімічні явища;
• спостерігати за хімічними явищами й описувати спостереження, формулювати висновки.

Конструктор  уроку хімії  «Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують»

Тема уроку	Форми роботи на уроці
	учнів	вчителя
Фізичні та хімічні явища. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують	налаштування на роботу; слухання вірша; відповіді на запитання; проведення дослідів за допомогою вчителя; запис спостережень в зошит; робота в парах.	·  створення ситуації успіху; ·  повідомлення теми і мети; ·  зачитування вірша; ·  проведення дослідів; ·  організація бесіди; ·  проведення рефлексії.

Хід уроку.

1.Організація класу.

                                                                      Створення ситуації успіху вчителем

У світі змін відбувається багато,

От і ви вже підросли,

Хімію почали вивчати,

Знання нові здобули.

Давайте і далі працювати,

Вивчати, спостерігати,

Тому прошу не галасувати,

А спокійно про нове дізнаватись.

2. Мотивація навчальної діяльності

·         шляхом використання художньої літератури .

                                                                                          Учитель читає вірш

Вірш П.П.Єршова «Горбоконик»:

Вогник той горить світліше,

Горбоконик мчить скоріше.

Ось він став там, наче пень.

Видно в полі, як удень.

Дивне світло скрізь струмує,

Та не гріє, не димує.

Здивувався тут Іван.

«Що, - сказав він, - за шайтан!

Хтозна-скільки світла ллється,

А тепло та дим не в҆ється.

Ох і дивний цей огонь!»

3.Актуалізація опорних знань.

Бесіда:                                                                       Учитель ставить запитання

З курсу «Природознавства»  пригадаємо такі поняття:

1.Що називають фізичним тілом?

2. Які  основні характеристики тіла?

3. Що називають хімічною речовиною?

4. Наведіть приклади фізичних тіл і хімічних речовин.

5. Властивості речовин поділяються на … ?

                                                                             Учні відповідають на запитання

                                                                                                  Оцінювання

4. Засвоєння нових знань.                     Учитель повідомляє тему і мету уроку

         Щоб навчитись розрізняти фізичні та хімічні явища, зрозуміти, що таке є хімічна реакція, з’ясувати ознаки хімічної реакції та умови перебігу  - проведемо відповідні досліди.                  

                                                                                   Учитель проводить досліди                   

Дослід №1.

Розглянемо аркуш паперу. Розірвемо його навпіл.

-Яке це явище?Що змінилося? (Фізичне. Змінилася форма, але не змінилася речовина.)

Запалюємо аркуш паперу. Спостерігаємо процес горіння.

-Яке це явище? Чому? (Хімічне. Змінилася речовина.)

·         Зміни, що відбуваються з речовиною внаслідок хімічних явищ описуються хімічними реакціями.

·         Речовини, що вступають в хімічну реакцію називаються вихідними речовинами, або реагентами.

·         Речовини, що утворюються внаслідок хімічної реакції називаються продуктами реакції                                        Учні роблять записи у зошитах

Умовний запис хімічної реакції:

           А + В = С +Д  , де А і В – вихідні речовини, С і Д – продукти.

- Подумайте, які умови необхідно створити, щоб відбулася хімічна реакція?

                                                                                   Учні відповідають

Перемішування речовин; зміна температури, тиску; зіткнення речовин.

- За якими ознаками можна судити про протікання хімічних реакцій? Розглянемо на практиці.

                                                                       Досліди проводять учні з допомогою                

                                                              вчителя, підходячи до демонстраційного  

                                                             столу. Результати спостережень                   

                                                             записують в  робочий зошит

Дослід № 2.

Кипіння води.

У пробірку наливаємо 2-3 мл води. Закріплюємо пробірку у тримачі. Нагріваємо над полум’ям до кипіння.

(Згадуємо правила нагрівання речовин.)

- Яке це явище? Чому?

                                                                  Учні відповідають на запитання

Фізичне. Змінюється агрегатний стан речовини, а не сама речовина.

Дослід №3.

Виділення газу.

У пробірку із шматком крейди доливаємо хлоридної кислоти. Спостерігаємо бурхливе виділення газу.Якщо у пробірку опустити запалену скіпку, вона гасне. Отже, утворилась речовина, що не підтримує горіння – вуглекислий газ.

CaCO₃ +2 HCl = CaCl₂ + CO ₂ +H₂O

Дослід №4.

Випадання осаду.

До розчинів ферум(ІІ) сульфату, купрум(ІІ) сульфату, магній хлориду   додаємо  розчину натрій гідроксиду.

                                                                    Учитель запитує – учні відповідають

- Що спостерігаємо?     (Випадання осаду.)

- Яке це явище ? Чому?  (Утворюються речовини нерозчинні у воді, різного забарвлення.)

                                                              Оцінювання

Дослід №5.

Зміна забарвлення розчину.

До р-ну   NaOH  додаємо р-н фенолфталеїну спостерігаємо малинове забарвлення розчину. Додаємо р-н хлоридної кислоти. Спостерігаємо знебарвлення розчину.

                                                                  Учитель запитує – учні відповідають

- Яке це явище? Чому?  

(Хімічне. Зміна забарвлення  розчину свідчить, що відбулася хімічна реакція.)

NaOH +HCl =NaCl + H₂O

Дослід № 6.

Поява запаху.

Насипаємо на дно пробірки кристалічного амоній хлориду. Доливаємо до нього розчину натрій гідроксиду об’ємом 2 мл.

Легким помахом руки, спрямовуємо газ, що виділяється, до носа. Відчуваємо  різкий запах газу.

Дослід №7.

«Вулкан» - розклад амоній біхромату.

У тигель насипаємо амоній біхромат. У речовині робимо заглибину і додаємо кілька крапель спирту. Підносимо запалений сірник.

Спостерігаємо : виділення теплоти, світла, зміну забарвлення речовини

                                                                               Ознаки реакцій учні записують

                                                                              в зошит та усно називають їх

5.Закріплення нового матеріалу.

                                                      Робота в парах: учні слухають і визначають

1.     Іде тепло від батареї опалення.

2.     Сяє неонова реклама.

3.     Горять свічки.

4.     Мама гасить соду коли готує тісто.

5.     Олійна фарба висихає на повітрі.

6.     Скисає молоко не випите кішкою.

7.     Після виключення комп’ютера змінюється колір екрана.

8.     Після додавання цукру чай стає солодким.

9.     З відкритої пляшки «Кока-коли» виділяються бульбашки.

10.                       На старому посуді з’являється іржа.

                                                                                                       Оцінювання

6. Рефлексія.

Отож, про що ми нині вели розмову,

Що ви не забудете ніколи,

Як явища між собою відрізнити?

Як на дві групи їх поділити?

Коли горить свічка, що спостерігаєте,

А які ще інші ознаки знаєте?

                                                                                                     Оцінювання

7. Домашнє завдання.

1. Прочитати параграф.

 2. Навести приклади трьох хімічних реакцій, із якими зустрічаєтесь практично щоденно у побуті та умови  їх перебігу?

                                                                       Учні записують домашнє завдання

                  

7 клас хімія урок на тему «Відносна молекулярна маса речовини»

Урок з хімії 7 клас на тему «Відносна молекулярна маса речовини»

Конструктор  уроку хімії  «Відносна молекулярна маса речовини.      

                                          Її обчислення за хімічною  формулою»

Тема уроку	Форми роботи на уроці
	учнів	вчителя
Відносна молекулярна маса речовини.                                               Її обчислення за хімічною  формулою	робота з картками; робота з підручником; відгадування загадок робота в групах; виконання завдання за комп’юте-ром; виконання тесту; самостійна робота; гра «мікрофон»	фронтальна бесіда; створення проблемної ситуації або бесіда; повідомлення теми і мети; загадування загадок; організація роботи з підручником; організація бесіди; демонстрація досліду; запитання для учнів

ХІД УРОКУ

І. Релаксація (2хв).                                                                                    

                                                                              Учні слухають та уявляють

Слухаючи вислів про найпоширенішу речовину на землі – воду, ви заплющіть очі й уявіть воду у її природних станах: річку, озеро, море.

Вода – ти саме життя, ти наповнюєш нас радістю,що не пояснити ніякими почуттями, з тобою  повертаються до нас сили з  якими ми вже попрощалися”

            Антуан де Сент-Екзюпері

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (5хв).

     

1. Фронтальна бесіда:                                                                                                 

                                                                                                   Запитання  вчителя

·   Яка формула води?

·   Дайте визначення поняття «валентність».

·   Яку валентність у сполуках проявляють Оксиген, Гідроген, Натрій, Алюміній?

·   Чи всі елементи проявляють у сполуках сталу валентність?

·   Назвіть елементи, які виявляють змінну валентність.

1.   Робота з картками.                                                                        

Учитель демонструє формули сполук, учні називають відмінність у цих формулах. Наприклад, Cu₂O і  CuO,  NО₂  і   N₂О.

                                                                                              Відповіді учнів

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (2хв).

• шляхом створення проблемної  ситуації

П’ятачок та Вінні-Пух йшли на День народження до ослика Іа та несли йому три кульки. Кульки були заповненні різними газами: киснем, воднем та повітрям. Одна з них весь час чомусь хотіла злетіти, інша намагалася впасти на землю. П’ятачок та Вінні-Пух вирішили дізнатися про причину цього явища у Мудрої Сови.

Як ви вважаєте, якою була її відповідь?                               Пропозиції учнів

• шляхом бесіди.

Запитання:

- З чого складаються речовини?

- А молекули?

- Про яку характеристику атома ми вже говорили?

- А чи має масу молекула?

                                                                  Повідомлення  вчителем теми уроку

Отже, завданням нашого уроку є:

навчитися визначати хімічну величину, яка дає змогу порівняти маси різних речовин однієї і тієї ж кількості.

В основі цих обчислень лежить поняття «відносна молекулярна маса».

                                                                     Учитель називає навчальні цілі уроку

• поглибити поняття про хімічну формулу, її використання  для розрахунків;

• ознайомитись із поняттям  “відносна молекулярна маса речовини”;

• формувати вміння й навичк иобчислювання за хімічними формулами;   

• навчитися визначати відносну молекулярну масу простих і складних

         речовин за їх  формулами;

• виховувати в собі почуття відповідальності

ІV. Вивчення нового матеріалу (15хв)

                                                                                             Запитання  вчителя

1. Бесіда:

• Із яким поняттям співзвучна тема уроку? (Із відносною атомною масою.)
• Із чого складаються молекули речовини? (З атомів.)
• Чи пов’язана ця величина з відносною атомною масою? Як саме? (Сума атомних мас складає відносну молекулярну масу.)

                                                                                                Відповіді учнів

2.            Робота з підручником (по варіантах.)

·         Учні І варіанту читають визначення відносної атомної маси.

·         Учні ІІ варіанту читають про спосіб обчислення відносної молекулярної маси.

                                                                             Термінологічна робота                  

Після виконаного завдання учні роблять перевірку за допомогою слайда презентації.

3.            Завдання вчителя:      мотиваційний прийом «Відгадай і обчисли»

Перед вами завдання: обчислити відносні молекулярні маси речовин, які є відгадками до загадок від Мудрої Сови.

                                                                           Учитель загадує загадки

Загадки:

• Я – газ  без кольору, без смаку.

Я непомітний в вишині.

Та жити, друзі, неможливо

Без мене людям на Землі.

Я вам будинок обігрію,

В лікарні вилікую вас.

А, реагуючи із воднем,

Я воду утворю для вас.

Якщо колись (не дай-то Боже),

Я зникну раптом на Землі,

Життя зупиниться назавжди.

Я – найцінніший на Землі.

(Кисень)

                                    Обчислення відгадують і обчислюють Mr кисню:

                                          Мr (О₂)=16·2=32

• Ти рідка, тверда, ще й пара.

Знають всі тебе сповна.

Не звариш без тебе страви,

Хоч сама ти несмачна.

(Вода)

                                Обчислення відгадують і обчислюють Mr води:

                                      Мr (Н₂О)=1·2+16=18

                                             Учні роблять записи на дошці і в зошиті

                                                                 Оцінювання.

4.            Демонстрація досліду.

                                                                                           Учитель демонструє     

А зараз давайте поспостерігаємо цікаве явище, яке має назву «Шипучка».

                                                                                           Учні спостерігають та

обчислюють відносну молекулярну масу натрій гідроген карбонату, що утворився під час реакцій:

Мr (N_аНСО₃)=23+1+16·3=72,

Один учень робить обчислення на комп’ютері та

висвітлює його на дошці за допомогою проектора.

Оцінювання

Мотиваційний елемент (бесіда): Чи зустрічали ви таке явище в побуті?

                                                        Яке його значення?

                                                       Чи правильно роблять дорослі?

                                                        Чи має ця рочовина інше використання?

V. Фізкульт хвилинка (1хв).

                                                                             Учні виконують вправи

Раз -  підняли руки вгору,

Два – нагнулися додолу,

Три, чотири – рівно встати,

Будем знову працювати.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу (15хв)

                                                                                          Учні працюють у групах            

1. Робота в групах.

Учні кожної групи одержують завдання пізнавального характеру. Потрібно прочитати запропонований матеріал та обчислити відносну молекулярну масу речовини.

Завдання:

• І група.     Мr (NaCl)=23+35,5=58,5
• ІІ група.    Мr (СО₂)=12+16·2=44
• ІІІ група.   Мr (СаСО₃)=40+12+16·3=100
• ІV група. Мr (СаО)=40+16=56

Працюючи над завданням, один учень з групи, що виконала завдання заносить правильний запис в комп’ютер. Усі результати показуються на екрані.

Інший учень з кожної групи на коках розміщує свій результат.

Оцінювання.

Учитель звертає увагу на те, яка кулька найлегша, а яка найважча.

                                                                                              

2.            Виконання учнями тесту.                                       Самостійна робота

Оцінювання

Запитання до учнів: Чи виконали ми завдання , що було поставлене перед нами на початку уроку?

                                                                                                  Запитання до учнів

3.            Бесіад із учнями:

• Дайте визначення поняття «відносна молекулярна маса речовини».
• Як визначити відносну молекулярну масу речовини?

                        Як її позначають?

                                                                                               Оцінювання

VІІ. Підведення підсумків. Оцінювання (4хв)

                                                                                               Гра «Мікрофон»

Озвучте свою думку про цікаві моменти уроку за допомогою уявного мікрофона.

На уроці я дізнався про…

VІІІ. Домашнє завдання (1хв).

• Опрацювати §11;
• Виконати №2 (ІІІ – ІV рівня) на с.50 робочого зошита.
• Додаткове завдання.     Розв’язати задачу: Атомна маса елемента А у 1,4375 разів більша, ніж атомна маса елемента В. сума атомних мас елементів А і В складає 39. Використовуючи ці дані, складіть формулу сполуки АВ та обчисліть її відносну молекулярну масу.